Літературна сторінка

Розчиниш крижане вікно весни.

Нехай нам сумно, але це минеться.

Ти першим квітам колір поясни,

бо їм цвісти вже скоро заманеться.

Знов пада сніг і знову розтає.

І світ навкруг і мудрий, і безумний.

Нехай нам трудно,і нехай нам сумно-

є ця весна. І ми на світі є.

Хай наша юність плаче горілиць.

Нехай їй досвід буде оборонцем.

А ми з тобою - тільки двоє птиць,

котрі летять між мороком і сонцем.

О. Пахльовська