15.06 День пам'яті

Людська історія , крокуючи вперед залишає на землі не тільки сліди , а ще й пам'ять. Тож сьогодні, напередоднІ роковин початку Великої Вітчизняної війни, в пришкільному таборі " Сонячне місто" ми вирішили провести День пам'яті - день вшанування тих, хто віддав своє життя , визволяючи наше село, хто мужньо вистояв захищаючи рідну сторону, тих, хто не повернувся до рідних домівок з далеких доріг  війни.  Зранку, зробивши зарядку та підкріпившись, ми вирушили в дорогу. Спочатку завітали до с. Любимівки. Від нього, нажаль, залишилась тільки назва, бо давно вже останні жителі його перебрались до більш комфортних місць проживання. Але пам'яті людській залишились спогади про кровопролитні бої за це село, яке стояло на лінії Нікопольського плацдарму  та пам'ятник загиблим воїнам, що поклали свої голови в грудні 1943-лютому 1944 року.  Цікавою була розповідь про події тих днів учителя нашої школи Чічкань Олени Василівни. Хвилюючими вони були і тому, що саме родина Олени Василівни колись проживала в цьому селі та в ті   грізні  полум'яні роки понесла втрати. Пізніше ми відправились до Могили Нечаєва, або Гегелиної, як її часто називають за прізвищем поміщиків, на чиїй землі вона розмістилась.  Цей земляний колос створений скіфськими племенами близько 4 тисячі років тому самий більший в Європі та у світі. Перша топографічна зйомка кургану була проведена у 1928 році , саме тоді й була встановлена його висота - 167,8 м  над рівнем моря. Повторна зйомка була проведена у 1941 році і зафіксувала 167,3м   Війна в степу має свої закони. З військової точки зору курган - це пануюча висота, яку потрібно брати в першу чергу. В цьому і заключається трагедія цього кургану. В ясну погоду через гарну оптику легко продивляються Нікополь, Марганець і Томаківка. Саме тому Нечаєва Могила стала "ключем"   до Нікополя із півдня. Тільки в 1993 році після шести років активних пошуків та п'яти поїздок до центрального архіву в м. Подольськ було встановлено  більше тисячі імен загиблих воїнів та знайдено більше ста сімей . Саме того  року й було відкрито Меморіальний комплекс "Нечаєва могила". Неоціненна робота керівника пошукової роботи Леоніда Ігнатенка, який вивчав фактичний матеріал, вів пошук очевидців та учасників, намагався дослідити одне із "білих" п'ятен в історії рідного краю - Нечаєву могилу, битва, яка була частиною Нікопольсько-Криворізької наступальної  операції.  Далі наш шлях пройшов до Гострої могили, яка знаходиться неподалік Меморіального комплексу. Саме тут у 1967 році було встановлено обеліск "в  пам'ять про жорстокі бої військ 8 гв. Армії 3  Українського Фронту в районі кургану Нечаєва Могила". Схвильовані розповідями про героїзм, відвагу воїнів ми повернулись до табору та у малюнках зобразили історичні  місця . Пройшли роки. Зрівнялися воронки, траншеї, розміновано поля. На них , густо зрошених солдатською кров'ю , нині вирощують та збирають багаті врожаї. Вдячна пам'ять про події тих років зберігатиметься тепер і в серця нинішнього молодого покоління.